73000, м. Херсон, вул. Віктора Гошкевича, 2 тел. (0552) 46-73-02, (0552) 46-74-11, (0552) 26-40-65, Факс:(0552) 49-13-06. е-mail: gimnasiya20.ks@ukr.net

Флаг України

Сучасна освіта знаходиться у постійному інноваційному пошуку, прагне прогресивних змін. Але творити майбутнє неможливо, не знаючи або забуваючи свою історію становлення та розвитку. "Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього," – стверджує М.Рильський.

29 вересні 1978 року було відкрито музей історії нашої гімназії (на той час Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №20 імені Бориса Лавреньова) унаслідок пошукової й дослідницької роботи вчителів та учнів. На відкритті музею були присутні Єлизавета Михайлівна Лавреньова (дружина Бориса Лавреньова), Марія Фортус (легендарна розвідниця) та сестра Георгія Полякова – Наталія Петрівна Полякова.

У 1981 році постановою колегії Міністерства культури Української РСР музею гімназії присвоєно найменування «Народний музей».

Нині музей нараховує близько 3 тисяч експонатів, більш 400 архівних матеріалів та 1900 фотографій.

Наша гімназія багата на бойові та трудові династії. Саме тут училися визначні діячі культури і науки академік Є.В.Тарле, письменник Б.Лавреньов, заслужений діяч мистецтв кінооператор А.Д.Головня, засновник заповідника Асканія-Нова Ф. Фальц-Фейн багато заслужених лікарів, учителів, інженерів…

Гімназія з 1961 року носить ім’я Бориса Лавреньова. І природно, що багато стендів музею розповідають про нього. У музеї знаходиться парта, за якою сидів майбутній письменник, є виставки «Лавреньов у мистецтві», «Дитячі роки письменника», «Наш друг теплохід «Борис Лавреньов».

На чорному фоні золотою фарбою записані імена тих випускників, котрі не повернулися з боїв ІІ Світової війни. Їх 33 – тих, хто залишився назавжди молодим і ніколи вже не загляне у свій клас. Це і Валеріан Бурзі – прославлений розвідник. Він став легендою (представив інформацію про нього його племінник І.К.Бурзі). Це і хлопчики з Карантинного, які віддали життя за прекрасне сьогодення.

Цікавим є музейний матеріали (стенди, альбоми, фотографії, сімейні документи), що розповідають про сімейні династії Макових, Жменьків, Варавенків, Павленків, учительські династії Урсал, Бугмій, Попутько, Страннікових, Кузьменків та інші.

На багатому музейному матеріалі довгий час працюють гуртки «Пошук» та «Лекторська майстерність». Група «Пошук» займається освоєнням фондів музею і пошуком нових відомостей про колишніх випускників і вчителів минулих років. З цією метою проводяться зустрічі з випускниками, їх рідними, друзями, підбираються друковані матеріали, в яких розповідається про наших випускників, вишукуються спогади про них як надруковані, так і усні. Члени гуртка «Лекторська майстерність» проводять лекції на базі музею для гостей закладу, гімназистів, готують бесіди про історію гімназії, щорічно беруть участь в обласному конкурсі «Херсонщина спілкується зі світом» у номінації «Видатні люди нашого міста» з роботами «Випускники гімназії – наша гордість». Окрім цього, був складений Літопис гімназії, який посів чільне місце серед інших учнівських робіт області.

«Доля випускників у долі країни» – один з основних напрямів у діяльності музею. Мета – підтримувати зв’язки з випускниками, докладно вивчати їхню подальшу долю.

Традиційні для гімназії зустрічі з колишніми випускниками 1953, 1958, 1965 років, а також із видатними випускниками сьогодення.

У 2008 році до гімназії завітав випускник 1965 року доктор медичних наук, льотчик-космонавт Олег Юрійович Атьков.

Так і пам’ятають про політ Атькова, який він здійснив з 8 лютого по 2 жовтня 1984 року разом екіпажем космічного корабля «Союз Т-10». Але лікар медицини, професор Атьков завжди був у першу чергу лікарем. Йому належить пріоритет в галузі ультразвукових діагностик. Він є автором більш 150 наукових робіт, 4 монографій, 14 винаходів, 3 патентів.

Сьогодні Олег Юрійович – віце-президент ОАО «РЗД», своєї професії не змінює, бо очолює в залізничному відомстві медицину та соціальний блок.

Першою сходинкою до великого шляху була саме школа №20. І тому зрозуміло, що відвідування рідної alma mater було природним. Кожній людині путівку в життя надає перш за все навчальний заклад, котрий збагачує та зміцнює його потенціал, удосконалює, а також надає можливість реалізувати себе.

Олег Юрійович відвідав музей історії гімназії, де були проведені докладна екскурсія, ознайомлення з архівними матеріалами щодо видатних випускників гімназії. Далі в інформаційному центрі закладу відбувся урок зі старшокласниками, який вразив сьогоднішніх гімназистів, тим, що ця людина існувала для них тільки на сторінках книжок, які зберігалися в музеї історії гімназії, з бесід та екскурсій. А сьогодні вони змогли дізнатися про світовий простір з досвіду та внутрішнього світогляду цієї видатної особистості й мали змогу не тільки побачити, але й поспілкуватися. Олег Юрійович розповів про свій внесок у науку, космонавтику, дав поради учням, як досягнути успіхів у житті. «Тільки ледацюги нічого не досягають. Працюйте над собою! Учіться! І успіх вам гарантовано». Так була завершена зустріч. Ми завжди пишаємося тим, що така видатна людина поповнила сторінки історії найстарішого закладу на Півдні України.
Юність. Пора надій і високих поривань. Для них, колишніх учнів, вона пройшла у стінах цієї гімназії, яка сьогодні так гостинно їх зустріла.

Незабутні шкільні роки, повні великих відкриттів і чистої, мов кришталь, дружби. Нині вони наче заново переживають їх.

А зібрала їх сюди ось яка нагода – традиційний вечір зустрічі випускників.

Проте прийшло їх небагато, бо доля розкидали їх по різним країнам.

Пам’ятають усі, все добре пам’ятають, бо не має у людини нічого дорожчого за її дитинство і юність, за незрадливу дружбу шкільну і здобуті знання.

Багатьох не впізнати, адже деякі з них не бачилися багато років. Але головними були слова глибокої поваги до рідної школи, яка дала їм фундаментальні знання, завдяки яким усі учні мали можливість набути професії.
Шкода розлучатися зі школою. Шкільні роки летять дуже швидко… І ось шляхи розходяться. Кожен обирає свій і піде ним у своє майбутнє. Нові завдання постануть перед кожним, і життя одного не буде схожим за інше.
Скільки чудових людей зібралося сьогодні. Господарі рідної землі, творці свого щастя - вони множать багатства народу, виховують молоде покоління.

Нічого не забуто. Усе залишилося дорогим. Це цікава подорож в юність, коли вже багато за 60, а душі сивина не торкнулася.

8 липня 2010 року в музеї історії Херсонської багатопрофільної гімназії № 20 відбулася традиційна зустріч випускників 1953 року, в цьому році вона була особливою, бо присвячена 195-річчю рідної гімназії та 65-річчю перемоги у ІІ Світовій війні, то й подарунок рідній альма-матер був особливий – статуетка Ніки-Перемоги. Немає на земній кулі такого куточка, де б не проживали випускники Херсонської гімназії №20. Тому й на цю зустріч прибули ті, хто зараз проживає не тільки в Україні, а й в Росії, Німеччині, Ізраїлі, а саме Григоренко Володимир Павлович, який брав участь у випробуваннях новітньої космічної апаратури розвідки, має звання «Заслуженный испытатель космической техники», кавалер почесних знаків «Ю.А.Гагарин», «С.П.Королев», мешкає у Москві; Гройсман Олександр Львович, працював начальником бюро інформації, раціоналізації та винахідництва на заводі імені Комінтерну, визнано кращим раціоналізатором області, мешкає в Німеччині, Канн Костянтин Борисович, доктор технічних наук, професор фізики, дійсний член Нью-Йоркської АН, мешкає у Бєлгороді (Росія), Каплун Михайло Аронович, був віце-президентом асоціації фізичного виховання дітей-сиріт у Росії, мешкає в Ізраїлі, Пархоменко Володимир Афанасійович, працював ведучим інженером на заводі напівпровідникових виробів, мешкає у Херсоні, Саксонов Борис Григорович, провідний винахідник, має бронзову медаль та премію ВДНГ СРСР, мешкає пгг.Просяна (Україна).

Гостинно відкрилися для них двері рідної гімназії. Господиня цього найстарішого закладу директор Оксана Іллівна Цеховлес повернулася разом з випускниками 1953 року в минуле, провела шляхами майбутнього. Дуже захопили усіх зміни, які відбулися у гімназії за останні два роки. Теплий слід від своїх вражень залишили випускники у музейній Книзі пам’яті.

У 2013 році випускники 1953 відзначили свій 60-річний ювілей із нагоди закінчення гімназії відзначали у стінах рідного навчального закладу.

Музей історії гімназії тісно співпрацює з краєзнавчим музеєм, літературним відділенням краєзнавчого музею ім. Бориса Лавреньова, Херсонським обласним центром туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді.

Шкільний музей - це центр патріотичного виховання молоді, джерело народження нових відкриттів. Створення музею є підтвердженням бажання утримати минуле, запам’ятати те, що відбулося. І тому він є тим містом, що зберігає пам'ять минулого і є актуальним тоді, коли не прагне походити на класичні установи, а покликаний бути музеєм дитячої творчості і праці. Провідними в його характеристиці повинні бути поняття - пошук, відкриття, творчість.

Создание сайтов | Изучение чешского языка

Hosting Ukraine